- вислання
- -я, с.Дія за знач. вислати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вислання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
висланець — нця, ч. 1) Той, хто зазнав вислання. Політичний висланець. 2) рідко. Те саме, що посланець … Український тлумачний словник
вигнання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцині; місце, де відбувають покарання), заслання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови
заслання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцевості; місце, де відбувають покарання), вигнання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови